- натруджувати
- —————————————————————————————натру́джуватидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
натруджувати — ую, уєш, недок., натруди/ти, труджу/, тру/диш, док., перех., розм. Багато працюючи, діючи певним органом тіла, стомлювати його, доводити до болісного стану … Український тлумачний словник
натрудити — див. натруджувати … Український тлумачний словник
обривати — I а/ю, а/єш, недок., обірва/ти, ву/, ве/ш, док., перех. 1) Зривати, виривати що небудь кругом, звідусіль, одне за одним з чогось. || Знімати, зривати плоди. || Пошкоджувати, обламуючи, розриваючи. 2) Сильно натягуючи, шарпаючи, порушувати цілість … Український тлумачний словник
підбиватися — а/юся, а/єшся. недок., підби/тися, підіб ю/ся, підіб є/шся, док., розм. 1) Рухаючись у повітрі, підійматися вгору. || Сунутися, переміщуватися вгору, спереду назад. || Віддалятися від обрію (про сонце, місяць). || перен. Виростати. || безос.,… … Український тлумачний словник
струджувати — ую, уєш, недок., стру/дити, струджу/, стру/диш, док., перех. Виснажувати, стомлювати, натруджувати роботою … Український тлумачний словник
трудити — труджу/, тру/диш, недок., розм. 1) перех. Дуже стомлювати тривалою роботою, ходінням і т. ін.; натруджувати. || Напружуючи, стомлювати (очі). || у сполуч. з займ. себе. Перевтомлюватися працею. 2) перех., рідко. Завдавати кому небудь турботи,… … Український тлумачний словник
стомити — стомлювати (довести когось до втоми), у[в]томити, у[в]томлювати, зморити, зморювати, затомити, затомляти, заморити, заморювати, у[в]морити, наморити, у[в]хекати; притомити, притомляти, приморити (трохи); перевтомити, перевтомлювати (надмірно… … Словник синонімів української мови